💡 Домівки енергетиків — теж без світла ⚡️

Щодня ми отримуємо десятки емоційних повідомлень і коментарів про так званих «блатних» чи «привілейованих», мовляв, у когось світло не вимикають ніколи.

Це — міф!

Система розподілу електроенергії не «обирає» окремий будинок чи квартиру. Вона працює по електричних лініях — і вимикається ціла ділянка мережі, а не конкретна адреса.

Тож виділити когось одного — неможливо.

Коли приходить черга відключення певної лінії — знеструмлюються всі: школи, магазини, лікарі, енергетики, держслужбовці.

Домівки наших працівників — теж у темряві.

Ми, як і всі, чекаємо на світло, готуємо вечерю зі свічками , заряджаємо телефони від павербанків і намагаємося не нарікати, бо розуміємо: ці відключення — не покарання, а спосіб урятувати енергосистему країни.

Генеральний директор АТ "Вінницяобленерго" Юрій Касіч розповідає:

«Номер черги відключення по ГПВ будинку, де я мешкаю – 4.1. Живу у звичайній багатоповерхівці на Старому місті — не в елітному особняку з генераторами, сонячними панелями та підігрівом басейну. Маю побутову зарядну станцію на 1024 Вт·год, якої вистачає на інтернет, холодильник, трохи світла і звісно пару філіжанок кави з кавомашини — приблизно на п’ять годин. Але більше кількох годин на добу я вдома не буваю — робота…»

Прессекретар Товариства Олена Шмигельська (Калинівка, черга 2.1):

«Світло вимикають за графіком. Є акумулятор для котла й освітлення — вистачає на 8 годин.

У 1996-1997 році села мали світло по 8 годин на добу, і ми витримували. Тому й тепер — витримаємо».

Директор з персоналу Раїса Козаченко (Вишенька, 3.1–3.2):

«Світло вимикають до семи годин. Ставлюся до цього з розумінням. Більшість дня на роботі, а ввечері користуюся ліхтариком, телефон заряджаю павербанком. З побутовими речами пристосовуюсь. Так, це не зручно, але з війною в країні і критичною ситуацією в енергетиці про комфорт думати не на часі».

Заступник директора з капітального будівництва Віктор Старинець (Зарванці, 2.2):

«Коли вимикають — залишаюся без світла, опалення й води. Жодних накопичувачів не маю».

Ми не просимо співчуття.

Ми просто хочемо, щоб кожен розумів: енергетики — поруч із вами.

У тих самих чергах. У тих самих темних квартирах.

Ми — частина спільної боротьби за Світло. І щодня робимо все можливе, щоб воно поверталося у ваші домівки якнайшвидше.

Світло буде. І воно обов’язково переможе.